П’ять туристичних маршрутів із унікальною місцевою кухнею
Подорожуючи Україною, багато туристів за пам’ятками минають цікавий аспект поїздки – гастрономічний. Між тим, унікальні місцеві страви готують на багатьох туристичних маршрутах, але не всі про них знають, вважає rbc.ua. Поговоримо про те, які страви варто скуштувати під час подорожей Україною.
Вилкове: дунайська риба
У Вилковому – “українській Венеції” в Одеській області – видали книгу “Рибна кухня липован” зі старовинними рецептами етнічної групи, яка живе в дельті Дунаю. Головна “фішка” у Вилковому після пеліканів і міста на воді – це липованська кухня. Страви відтворюють за старовинними рецептами. Це страви з дикої риби, яка харчувалася диким кормом. Найзнаменитіша риба, з його слів – дунайський оселедець. Це годувальниця вилківчан, і все місто живе з цього промислу. Її спеціально багато ловлять і морозять стільки, щоб вистачило до осені. Копчену і солену можна взяти додому. Під час подорожі варто замовити на грилі, смажену.Навряд чи Ви думали, що смажений оселедець може бути настільки смачним. Він сильно відрізняється від тієї атлантичної мороженої риби, яка продається в магазині. Це азово-чорноморський оселедець, яка навесні заходить у Дунай на нерест, і поки піднімається вгору на 500 км, худне і виснажується, стає несмачним. Вилкове ж знаходиться в 5-15 км від моря – на старті риба ще смачна і жирна. Тому саме вилківский оселедець під брендом дунайського продається в ресторанах Нью-Йорка, Парижа. Це бренд, який відомий у всьому світі. Хто їздив у Вилкове навесні, міг спробувати свіжовиловленого оселедця, відвареного в маринаді.
Свіжовиловлений оселедець на ринку Вилкового коштує в середньому 60-80 гривень за кілограм. Солений, копчений – в середньому 50-60 гривень за штуку. Якщо туристи замовляють рибу в меню на базі, де готують за рецептами липованської кухні, то найдорожча коштує 90 гривень за штуку – це ціла тушка оселедця на грилі.
Також у Вилковому варять знамениту дунайську юшку з дикого коропа (сазана) вагою 4-5 кілограм. Головне в цій юшці – подача. Вариться в гігантському казані: ціла картопля, ціла морква, перець, помідори. В кінці додають стейки сазана на 300-350 грамів. Їх варять буквально 10 хвилин, щоб не розварилися. Після того, як настоялося, овочі з юшки викладають на блюдо і прикрашають, додають часникову приправу. Рідину наливають не в тарілки, а в горщик, і так запивають рибу. Це одна з найбільш колоритних страв, що готують в казані в присутності гостей. Вилківчани все готують на рибі. Наприклад, пельмені і голубці з судаком. Дуже смачно, коли в фаршированих перцях сазан замість м’яса. А восени дикого коропа запікають з айвою – це неймовірний смак і аромат.
Карпати ще дивують рідкісними рецептами
Незважаючи на те, що карпатська кухня вже давно «розкручена» серед туристів, кухарі примудряються знаходити автентичні рецепти та готувати їх на новий лад. Коли в Карпати приїжджаєш, то майже скрізь пропонують стандартний набір: банош (кукурудзяна каша) з бринзою, бограч (густий суп із м’ясом, квасолею, картоплею, перцем і спеціями), дернуни. Хто раніше не куштував, то, безумовно, варто спробувати. Але якщо їдете в Карпати на два тижні, то кожен день не захочете їсти банош. Рекомендуємо скуштувати цікаві страви карпатської кухні. Наприклад, кашу з кукурудзяної крупи та картоплі. Колочава славиться ріплянкою, яку запікають у глиняному посуді до рум’яної скоринки. На Рахівщині цю страву називають кулешою, а в Усть-Чорній – ріплений токан. Спочатку готується картопля, згодом всипається кукурудзяна крупа, потім дерев’яним токмачиком (товкачиком) до однорідної маси розтирається. Це залежить від майстерності кухаря, які трави додати, якими посипати шкварками й бринзою перекласти. На Рахівщині її подають як торт – шар кулеші, шар бринзи. Коли затвердіє, ріжуть на порції. Також в окремих районах вигадали окремі гатрономічні “фішки”: десь рекламують печеню з мангалиці – спеціальної породи волохатих свиней, в іншому місці вражає свіжовиловлена форель, засмажена на відкритому вогні у солі з кукурудзяним борошном.
На Поліссі варто пробувати гриби
При відвідуванні Полісся туристам не трапляється такого розмаїття страв, як у популярних місцях України. Але зате це дуже колоритна кухня, яка дуже наближається до автентичної домашньої. Полісся – це завжди свіжі гриби, ягоди. Страви, запечені в печі в горщику: голубці, деруни з м’ясом і грибами, каша, навіть борщ. М’ясо з печі по-іншому сприймається, ніж просто посмажене на сковорідці. Найбільше туристи запам’ятовують з подорожі на Полісся грибні супи (з борошном, картоплею, сметаною, свіжими та цілими сушеними білими грибами), голубці з печі в горщику, сирники з брусничним варенням.
Цікаво придумали гіди в Камінному Селі на Житомирщині. Вони готують туристам обід прямо на вогні. Беруть з собою казани, сковороди, зроблені з борони (сільськогосподарського диска). На живому вогні готують грибну юшку з реберцями, борщ, кашу, смажать почеревину, поліський омлет із салом і картоплею.
Азов дивує делікатесами
Такої риби, як на Азові – ще треба пошукати. З пеленгаса готують і перші, і другі страви, і навіть шашлик. Але фішкою є бички – у Генічеську з них можуть приготувати все, що хочеш. На базарі навіть продається філе і фарш з бичка. Пробувати варто і смачну солону бичкову ікру. Вона жовта, як пшоно. Місцевим делікатесом вважається дрібна кефаль вагою до 200 г – її називають журавка. Її цінують за жирність і смак, готують на грилі або солять. Найдорожча риба всього Азова – калкан, це різновид камбали. На ринку вона коштує близько 80-160 гривень за кілограм. Смажений калкан – найсмачніша з усіх смажених риб, які продають на Азові. У Генічеську цю страву завжди подавали на Великодній стіл із редискою. Біленьке чисте м’ясо без запаху. Одне з головних задоволень – обсмоктувати плавці-пір’ячка.
Полтавщина придумала пасту з кульок
Полтавщина славиться своїми кулінарними традиціями. Туристам пропонують десятки майстер-класів, як готувати галушки та борщ за різними рецептами. Але найцікавіші страви тільки з’являються в меню. Нещодавно були на майстер-класі з приготування страви під назвою “качана каша”. Це дуже цікаве приготування. Беруть пшоно і по ложечці підсипають борошно і доливають яйця, по черзі. При цьому рукою викачують так, щоб кожна крупинка пшона обростала тістом і збільшилася в 10 разів і більше. Так вона нагадує намистину. Потім ці кульки варять – смак неймовірний, хоча крупа вже не відчувається. Там кожна крупинка окремо, це своєрідна українська паста кулястої форми. Кухарі відомих ресторанів поки що тільки хочуть відтворити цю страву.
Без гастрономічної складової будь-який екскурсійний тур залишається прісним. Тому, подорожуючи Україною, варто відкривати її також зі смачного боку. У сучасних умовах організація подорожі – задача, що потребує уваги до деталей, досвіду та відповідальності. Бронюючи для Вас, ми піклуємось про найменші нюанси. Підбір зручного транспорту, бронювання готелей, трансферів, екскурсійна програма, страхування та інші потрібні у дорозі сервіси із оплатою платіжною карткою, готівкою та безготівковою оплатою! Дозвольте ТУРМАНDРИ організувати ваші мандрівки. Тому що дбаємо!
